12 квітня 2026 року в Угорщині пройшли чергові парламентські вибори. Їхній результат однозначний – шістнадцятилітньому пануванню Орбана кінець! Поразка Орбана завдає серйозного удару одночасно Путінові й Трампові.
Як тільки були оголошені результати, вулиці Будапешта й інших міст заполонили натовпи людей: угорські маси категорично відмовляються продовжувати курс Орбана. Однак розпливчатим залишається питання того, який курс обере його наступник Петер Мадяр.
Упродовж усього свого прем’єрства Орбан старанно перетворював Угорщину на реакційну автократію. З особливою пристрастю він роздував націоналізм, захищав «християнську Європу», тиснув на незалежну пресу, забороняв «пропаганду ЛГБТ»
Ясна річ, його друзями були такі ж фашизоїдні індивіди: Володимир Путін, Дональд Трамп, Беньямін Нетаньягу.
Орбан був головним «козирем» Путіна в Європі. Угорщина блокувала поміч Україні, гальмувала антиросійські санції, а з самою Росією піддержувалися тісні економічні відносини. Російський газ з нафтою донині зостаються економічним інструментом впливу Путіна, одначе свій угорський козир він безперечно втратив.
Трамп підтримував кампанію Орбана що є сили. Останнім часом Орбан був завсідником численних консервативних конференцій у США, і навіть сприяв їх проведенню у Будапешті. Одну з таких конференцій навіть відвідав віцепрезидент США Джей-Ді Венс. Проте в кінцевому підсумку підтримка Вашингтона Орбанові не допомогла.
Беньяміна Нетаньягу, що здійснює жахливий геноцид палестинців, Орбан приймав у Будапешті торік. Міжнародний кримінальний суд тоді видав ордер на арешт Нетаньягу за воєнні злочині в Газі – Угорщина мала б затримати його тієї ж секунди, як він покинув би літак. Але, очікувано, Орбан це проігнорував.
Угорці, українці, багато інших народів радіють провалу Віктора Орбана, і ця радість цілком виправдана: що ще можна відчувати, коли агента імперіалістів зміщають з урядової посади. Ми не повинні, втім, тішити себе ілюзіями, що людина, яка замінила Орбана, Петер Мадяр, є повним антиподом свого попередника.
У деяких людей, що чули про угорські вибори лиш поверхнево, складається враження, буцім Петер Мадяр з партії «Тиса» – якийсь прогресивний діяч. На ділі ж, Мадяр це войовничий консерватор, котрий ще два роки тому належав до орбанівської партії «Фідес». Дружиною Мадяра була Юдіт Варґа, міністерка юстиції в уряді Орбана. Вона пішла у відставку зі скандалом, після помилування Ендре Коньї – замдиректора дитбудинку, що покривав сексуалізоване насилля над дітьми. Як і Орбан, Мадяр украй недружньо ставиться до мігрантів і, хоч визнає Путіна агресором, розривати відносини з Росією не спішить. Мадяр акцентує на «взаємоповажних відносинах Росії та Угорщини» і не виступає за відмову від російської нафти – типова лицемірна позиція для західного імперіалізму. Постачати Україні зброю для захисту від агресора Мадяр також відмовився.
Словом, як і було сказано, сьогодні ми абсолютно обґрунтовано відчуваємо втіху через програш негідника Орбана. Проте ми маємо пам’ятати, що йому на заміну прийшов рівно такий самий негідник, просто з більш «глянцевим» виглядом. Позбутися прислужників імперіалізму, на взірець Мадяра й Орбана, шляхом виборів люди не зможуть. Тільки загальна організація й боротьба за владу трудящих спровадить цих кепських персонажів на смітник історії!