БОРОТЬБА ПРОТИ КОМПАНІЇ
Ми маємо війну проти компанії. В даний час на фабриці і в нашій шахті переважну більшість або дуже значну частину жінок відсторонено, звільнено, перебувають удома, номінально отримуючи дві третини зарплати. Більшість чоловіків на фронті (10% членів профспілки), жінок на фронт не беруть, навіть добровольців, вони вдома за меншу плату. Це 5000 гривень (120 доларів). Це серед робітничих шахт. На заводах працюють трохи більше, але з тією самою тенденцією. Це змушує людей захищатися не тільки від окку-пантів, а й від компанії, яка війною виправдовує зупинку виробництва та звільнення на користь свого прибутку.
РОБОЧА ОХОРОНА І КОНТРОЛЬ
Території заводу більші, людей менше, він напівзалишається. Зараз в суспільстві в цілому через 30% безробіття відбувається надлом і це породжує кримінал. Також у нас багато біженців, населення дуже виросло. Але це різні люди. Наше місто робітник, але приїжджає багато людей іншого типу, нахабних маргіналів. Стає багато криміналу. Наприклад, раптово вночі на території заводів з’являються люди, щоб щось вкрасти: на заводах є метал, є речі, які можуть представляти цінність для перепродажу на чорному ринку. До того ж, це викликає страх і створює напружені ситуації та необхідність мати можливість у робітників, особливо жінок, захистити себе. Необхідні робоча охорона та робочий контроль над цим.
Для жінок – окрема проблема. Насильство проти жінок використовується на війні як знаряддя, ми знаємо про це. Тут територію не окуповано, але вийти з дому жінкам все одно дуже складно через темряву. Взимку темніє раніше, ще відключають електрику. Темрява створює напружену ситуацію, коли люди добираються на роботу, і на роботі теж є це почуття вразливості. Можуть складатися складні ситуації зіткнень з незнайомцями, які поводяться дуже агресивно. Тому для жінок важливо мати електрошокери, газові балончики. Те, що їх доставили з міжнародним конвоєм Робочої Допомоги, дуже важливо.
ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА —
ПІД КОНТРОЛЬ РОБОЧИХ
Госпіталі сьогодні мають пріоритет для догляду за пораненими з фронту. В одних лікарнях допомога на всі медичні потреби та гуманітарна допомога надходить досить добре. В інших випадках речей не вистачає, бо відбувається прямий крадіжка, відведення гуманітарної допомоги у приватний сектор, на чорний ринок тощо.
Наприклад, компанія по офіційних каналах отримала величезну кількість гуманітарної допомоги. Багато вантажівок прибуло, але робітники та сім’ї цього не отримали. Саме керівництво компанії все схопило і куди все це пішло невідомо. Люди знають, бо бачили, що вантажівки приїхали, бачили, що вони розвантажувалися, і ніколи більше нічого не бачили. Це обурливо. Відбувся витік величезної кількості офіційної допомоги, яка йде через компанії. І окрім компанії та керівників, розкраданням гуманітарки займаються і вищі чини в державі, і взагалі ті, хто має хоч трохи владу. Єдине, що отримали робітники, це те, що зібрали ми, що прийшло через профспілку. Наприклад, памперси, яких дефіцит. Їх роздавали члени профспілки. Жінки були дуже вдячні, питали скільки повинні. Але ні, нічого не винні, це солідарна допомога робітників з інших країн. Люди були вражені, бо в цій ситуації беруть гроші за все, навіть за солдатську форму. А тут безплатно. Є й речі, потрібні фронту. Цією допомогою профспілка показала корисність для потреб матерів, які мають дітей. Люди дуже вдячні тим, хто організував конвой.
РОБОЧА ОРГАНІЗАЦІЯ —
КРОК ДО ПЕРЕМОГИ
Жінки організуються найбільше для приготування їжі з гуманітарної допомоги, для доставки на фронт пайків та певних продуктів харчування, які високо цінують ються — як традиційні вареники, які найбільше любить будь-який українець.
Організується постачання ліків. Наразі почалися застуди, люди почали хворіти… В окопах є люди не поранені, але хворі. Їм прямують ліки. А також для госпіталів, де знаходяться поранені, для догляду, тому що того, що дає сам госпіталь, не вистачає, наприклад, їжі та одягу, щоб вони могли переодягтися і таке інше.
Але загалом організації не вистачає, і це потрібно виправляти.