85 років тому, 21 серпня 1940 року, від рук сталінського агента, загинув Лев Давидович Троцький — відданий революціонер, видатний марксист, непримиренний противник сталінізму. Лев Давидович став символом боротьби проти бюрократичного терору, узурпації влади та зради комуністичних ідеалів.
Троцькому, народженому на території сучасної Кіровоградської області, належать такі слова:
“Мова йде про народ, що довів свою життєву силу, дорівнює за чисельністю населенню Франції, займає винятково багату територію, вкрай важливу до того ж у стратегічному плані. Питання долі України постало на повний зріст. Потрібне ясне й виразне гасло, яке відповідає новій ситуації. На мою думку, таким гаслом може бути в цей час тільки: Єдина вільна й незалежна робітничо-селянська радянська Україна!“, — писав Троцький 1939 року, перебуваючи у вигнанні.
Ці слова звучать так само гостро нині, коли українській народ протистоїть навалі путінізму. Сучасна Росія, лицемірно прикриваючись антифашистськими гаслами, відтворює найгірші традиції сталінської бюрократії: придушення свободи, культ сили, тотальний контроль над суспільством, ліквідацію політичної опозиції. Далеко ходити за прикладами справді не треба, коли путінський режим цілком серйозно зводить пам’ятники Сталінові!
Саме тому мусимо пам’ятати спадщину Лева Троцького, продовжувати його діло. Ідеї інтернаціоналізму, солідарності трудящих усіх країн проти імперіалізму та гноблення — це те, що поєднує минуле та сьогодення. Україна бореться за своє право на життя, на свободу та на незалежність, за неї має говорити не лише військова сила, а й єдиний голос міжнародного робітничого руху.
Боротьба триває!