Понад 9 місяців робітничий клас та народ України відбиває вторгнення окупантів «другої армії світу» під командуванням Путіна — Гітлера ХХІ століття. Народи світу захоплені героїзмом та самовідданістю нашого робітничого класу та інших верств пригнобленого народу. Усі розуміють, що ми ведемо боротьбу за свободу та незалежність нашої країни. Але не всі соціальні верстви однаково спрямовують зусилля на потреби фронту та тилу. Навпаки, всередині країни ще сильніше, ніж бомбардування ворога, зростає та підриває оборону соціальна несправедливість. Наш клас повинен і може дати іншу адекватну відповідь на виклики війни. Це наблизить нашу перемогу.
НОВИЙ МОМЕНТ ВІЙНИ
Після ганебного відступу з Херсона російська армія розпочала потужні обстріли енергетичної інфраструктури України. Путін не може перемагати на полі бою: ні чисельно, ні морально жива сила його армії не порівняється із захисниками України. Але він має засоби бомбити і завдавати шкоди здалеку.
Бомбячи матеріальне виробництво та системи життєзабезпечення, Путін хоче підірвати волю народу до перемоги, створити матеріальні проблеми для національно-визвольної війни та вигнати українців із їхніх міст. Він нав’язує українцям війну ресурсів на виснаження. Виїзд жінок і дітей дедалі більше ускладнюється через нові обмеження уряду Польщі та інших країн.
Сподіватися на те, що Путін просто закінчить ракети, не можна: військова промисловість Росії велика. Як показує досвід, також не можна сподіватися, що західні уряди постачатимуть народу України всіма необхідними ресурсами. Необхідна відповідь на цю ситуацію.
УМОВИ ЖИТТЯ ПОГІРШУЮТЬСЯ, ВИРОБНИЦТВО ЗУПИНЯЄТЬСЯ
Путінські ракети руйнують будинки, школи та лікарні, вбивають і калічать нас там, де вони падають. Без постійної електрики, водопроводу, опалення страждання людей множаться. До цього додається параліч промислового виробництва життєво важливих галузей. Робочі сім’ї залишаються без зарплати та коштів для існування.
Багато робітників, бачачи, як тисячі людей героїчно борються на фронті і віддають свої життя в окопах, вважають, що було б «гріхом» скаржитися в тилу, «бо в окопах гірше». Однак якщо кошти до існування класу, на якому тримається економіка та країна, збідніють, разом з цим слабшає і фронт, противник отримує перевагу. Тил живить фронт, без тилу немає фронту, це одне ціле. А обстріли сьогодні б’ють тилом на всій території України.
ОЛІГАРХИ ДІЛЯТЬ ВЛАСНІСТЬ
Але власники компаній стурбовані іншим: капіталістичним прибутком. Для них свобода та незалежність вимірюються доларами, які вони кладуть собі в кишеню. Поки наш клас б’ється проти окупантів кремлівського сатрапу, поки встають заводи і наших товаришів відправляють додому на 2/3 ставки і без них викручуватися самим, клани олігархів у Києві та по всій країні живуть у повному багатстві та б’ються як стерв’ятники за володіння заводами, копальнями та природні багатства. І при цьому народні депутати ще підвищують собі зарплати, коли 70% робітничого класу просто виживають. Це недопустимо!
ЗА ПОВНЕ ПОСТАЧАННЯ РОБІТНИКІВ ТА ЇХНІХ СІМЕЙ
НА ФРОНТІ ТА В ТИЛУ!
Робітники та простий народ на фронті та в тилу – головна опора визвольної війни. Мало сказати: «Слава героям!» коли вбивають наших бійців. Ми повинні озброїти та нагодувати їх, утримувати їхніх дітей та дружин, батьків та матерів. Це наш захист. Ми повинні вимагати від уряду, командування ЗСУ та підприємств своєчасної виплати повної зарплати та збереження всіх робочих місць у підприємствах, де працювали люди до війни. Зберегти повну заробітну плату всім робітникам! Повне постачання бійців та їхніх сімей усім необхідним.
Нехай нам не брешуть, що на це немає грошей! Вони є від вивезеного врожаю, є накопичені олігархами прибутки за всі ці роки, є гроші, які МВФ вивозить із країни за грабіжницьким зовнішнім боргом. Необхідний надзвичайний податок на великі капітали для потреб оборони та настання, безстроковий мораторій на виплату зовнішнього боргу та вимогу повного скасування платежу.
ДЛЯ ПЕРЕМОГИ НАД ПУТІНИМ
ПОСТАВИТИ ЕКОНОМІКУ НА СЛУЖБУ ОБОРОНИ
У країні багато руйнувань. Фронту потрібна продукція. Необхідно направити все виробництво та забезпечити всіх роботою на потреби національної оборони, настання та остаточного розгрому російських загарбників. Але нас відправляють «безробітними» додому, олігархи бояться виробляти для фронту, побоюючись бомбардувань своєї власності, і просто не хочуть через неприбутковість. Це підриває оборону!
Війна є продовженням політики військовими засобами. Політика є концентрованим виразом економіки. А економіка України продовжує обслуговувати прибутки олігархів та світових корпорацій. Потрібні заходи, щоб змінити це докорінно. Лише тоді ми зможемо перемогти.
Жодних прибутків олігархам та іншим капіталістам! Жодних переділів ними власності! Йде війна народна, за визволення країни, і власність має служити народу та країні. Необхідна націоналізація всіх провідних галузей промисловості та всієї економіки. Все для перемоги.
КЕРІВНИЦТВО ОБОРОНОЮ МАЄ БРАТИ ДО РУК РОБІТНИЧИЙ КЛАС
Організувати всі сили народу на перемогу над загарбниками олігархи та чиновники не здатні. Якщо так — то нам, колективно організованим робітникам, треба брати до рук рішення того, що потрібно Україні для перемоги. Щоб уникнути розграбування заводів та шахт кланами олігархів, необхідно встановлювати робочу охорону підприємств, робочий контроль за виробництвом, необхідним для оборони, робочий контроль за розподілом гуманітарної допомоги. Так по всій Україні забезпечити переведення економіки на військові рейки.
ЗБРОЯ НАРОДУ УКРАЇНИ!
Якби західні уряди давали українському народу в достатку потрібну зброю — а вона західні держави має! — Путін давно був би переможений, війна закінчилася б, а тисячі українських життів було врятовано. Але їм дорожчий режим Путіна з його нафтою та газом. Їм важливішою є «політична стабільність» на території Євразії — плід російського придушення народів континенту на користь експлуатації світовими капіталами. Вони бояться поразки режиму Путіна. Хоча вони кажуть, що «питання переговорів має вирішувати сама Україна», відмова постачати необхідне озброєння у потрібній кількості — це цинічний спосіб тиску на Україну в цьому напрямку.
Вистачить лицемірства та шантажу з боку великих держав. Досить вимагати сісти та вести переговори про територіальну цілісність України. Жодних переговорів з тими, хто руйнує бомбами, безпілотниками та ракетами неокуповану територію, і знищує, грабує, вбиває та поневолює людей на окупованій території, називаючи її «частиною РФ». Термінове постачання коштів ППО на всю територію України! Зброя народу України!
МІЖНАРОДНА СОЛІДАРНІСТЬ
Від перемоги українського робітничого класу залежить ситуація класової боротьби у регіоні та у всьому світі. Перемога українських робітників над Путлером послабить капіталістичне та національне придушення по всій планеті та стане перемогою всіх робітників світу та пригноблених народів. Боротьба робітничого класу України – боротьба робітників усіх країн.
Український робітничий клас і простий народ потребують сьогодні найширшої солідарності та підтримки. Українські олігархи та чиновники, уряди західних держав переслідують у війні свої власні інтереси, бояться перемоги озброєного робітничого класу України і тому уникають надавати йому необхідну усіляку підтримку. Підтримати українських робітників у їхній війні проти Путіна з усією енергією і до кінця здатний лише міжнародний робітничий клас.
Тому Міжнародна Профспілкова Мережа солідарності та боротьби за закликом Незалежної Профспілки Гірників Кривого Рогу проводить міжнародну кампанію Робочої Допомоги робітникам Кривого Рогу та їхнім сім’ям. Вже були направлені два міжнародні конвої допомоги від робітників Європи, Латинської Америки, США. Сьогодні, коли військова поразка Путіна — і з цим величезна перемога світового робітничого класу — стала на порядок денний, і коли кремлівський сатрап у сказі варварськими бомбардуваннями залишає українських робітників та їхні родини без світла, води та тепла взимку, міжнародна допомога є критично важливою.
Беріть участь у кампанії Робочої Допомоги! Слава Україні!
Хай живе міжнародна робоча солідарність!
Разом переможемо Путіна та імперіалізм